WikiSort.ru - Не сортированное

Березанка

Належало на ранг чернігівського війта і вже згадується в Чернігівській переписній книзі 1666 р. На той час в селі налічувалося три селянських двори і один бобильський. «Положеніе иметъ отъ пахотнаго поля, на ровномъ месте, по берегу реки Замглая, съ правой стороны рекы».

Березанка виникла на тих «волоках», які були відведені чернігівському

магістрату та його урядовцям за привілеєм 1623 р. Про виникнення цих сіл на

магістратській землі зазначено у рапорті магістрату від 2 січня 1764 р.: на 20

волоках, які надані були на уряд війта, «поселились село Березанка и деревни

Свин и Киселевка, за чем то село и деревни по гетманским универсалам на ранг

войта черниговского утверждены». Вірогідно, в основі назви географічний топонім – можливо, у цій

місцевості існувала березова роща. Однак скільки-небудь конкретних версій не

збереглося. Зауважимо, що у трикутнику війтівських сіл саме Березанка

виступає центральним поселенням, із церквою (Свинь і Киселівка названі

деревнями). І до самого ХХ ст. Березанка залишалася яскраво вираженим

центром округи.

Брусилов

За описом Д. Пащенка, «положеніе имеетъ на столбовой изъ Чернигова въ Глуховъ дороге, ... отъ пахотнаго поля, на ровномъ месте; при двухъ рекахъ Десне и Снове, которая тутъ впадаетъ въ реку Десну и на обоихъ ихъ подъ симъ селомъ перевозы, по причине идущихъ дорогъ чрезъ Сновъ въ Глуховъ, а чрезъ Десну въ Нежинъ изъ Стародуба». На думку відомого історика XIX ст. О. Лазаревського, «село Брусилов, судя по названию, заселено выходцами из Брусилова киевского, который не раз был разорен татарами. Наибольшее разорение он потерпел во второй половине XVI века, когда полностью запустел. Очень вероятно, что до этого разорения жители киевского Брусилова и переселились на левый берег Дніпра». Між тим назва села зазнала певної еволюції: Перекоп – слобода Новий Брусилів – Брусилів. Ще з литовських часів відомо про існування у місці впадіння Снова в Десну, на правому березі Снову, села Перекоп. «Пам’ять» 1527 р. фіксує Перекоп як досить велике поселення, на 40 «димів». Це і є перша письмова згадка про село. На початку ХVІІ ст. тут функціонували перевози через Десну (паромний) та Снов. Як зазначає П. Кулаковський: «Достеменно невідомо, коли був осаджений Перекоп. Ймовірно, незабаром після 1618 р., оскільки традиція існування тут населеного пункту сягала литовської доби, а крім того, тут знаходився перевіз через Десну». У березні 1623 р. у Перекопському грунті отримав «обрубець» Камінь чернігівський пушкар Онись Гришкович. «У лютому 1633 р. Перекоп як село разом з низкою виступних з Десни озер отримав Ян Горбачевський. Не виключено, що Перекоп був осаджений з Чернігова – або війтом, або міщанами, оскільки на шість днів пізніше за Я.Горбачевського Перекоп отримав як населений пункт Чернігівського староства М.Калиновський. Втім, Я.Горбачевському вдалося відстояти свої права на село». У травні 1636 р. село Перекоп за поступкою Я. Горбачевського отримав відомий польський урядовець Адам Кисіль. За П. Кулаковським, «на початку 1640-х рр. чернігівський підкоморій поруч з Перекопом заснував слободу Новий Брусилів». Але у травні 1641 р. А. Кисіль поступився своїми набутками Миколаєві Фірлею Броневському. Отже, спершу існувало село Перекоп, пізніше поруч із ним була оселена слобода Новий Брусилів (і це дійсно може сприйматися як підтвердження версії О. Лазаревського). Вірогідно, їх розростання призводило до розмивання кордонів між обома поселеннями (у Чернігівській переписній книзі 1666 р.: «Перекоп, а Брусилов тож»). І коли надалі вони злилися, то в силу певних обставин закріпилася саме друга назва.

Киселёвка

Згідно опису Д. Пащенка, «отъ пахотнаго поля на искатистомъ месте, при

луге, надъ большимъ боеракомъ, при озере називаемомъ Обитокъ и при речке Свине»

Село, розташоване на правому березі нижньої течії Замглаю (Свині),

відоме з 1638 р., коли було згадане в подимному реєстрі. Зважаючи на назву

населеного пункту та його близькість до володінь відомого польського

урядовця українського походження Адама Киселя припускається,

що село було засноване саме ним.

Однак Киселівка виникла на «волоках», відведених чернігівському

магістрату та його урядовцям за привілеєм 1623 р. і пізніше постійно належала

на уряд чернігівського війта. Про виникнення поселень на магістратській землі

зазначено у рапорті магістрату від 2 січня 1764 р.: на 20 волоках, які надані

були на уряд війта, «поселились село Березанка и деревни Свин и Киселевка, за

чем то село и деревни по гетманским универсалам на ранг войта черниговского

утверждены».

Відтак, ближчим до істини є І. Кондратьєв, який заснування села пов’язує з

дрібношляхетською родиною Любецького староства Киселів (Кислих,

Кисловичів). Серед шляхти вписаної 1649 р. до реєстру Війська Запорозького

знаходимо Микиту Киселя, козака Чернігівського полку».

Що ж до Адама Киселя, то він заснував іншу Киселівку – у Менському

районі, яка в часи Козаччини була центром однойменної сотні.

Кобилянка

В універсалі Юрія Хмельницького від 7 січня 1659 р. підтверджується володіння Івана Аврамовича на «село Выбли, Брусиловъ и на хуторы, называемые Боромики, Борки, Кобылію Голову». При цьому Ю.Хмельницький посилається на надання свого батька, однак відповідний універсал гетьмана Б. Хмельницького не зберігся. У Чернігівській переписній книзі 1666 р. також зустрічаємо назву Кобиля голова. І лише в універсалі Івана Мазепи від 29 січня 1689 р. вже згадується Кобилянка

За Ю. Виноградським, «назва пов’язується з словом «кобила». Фрагмент карти другої половини ХІХ ст. із локалізацією с. Кобилянка. Як здається, назва походить або від географічного топоніму (можливо, існувало урочище або місцевість «Кобиля голова», де колись дійсно могли знайти залишки коня) або від засновника поселення, чиїм прізвищем або прізвиськом могло бути Кобиля Голова. Поступово назва спростилася і набула сучасного вигляду.

Ульяновский сельский совет (центр в с. Березанка)

Гирчук Николай Степанович (1959-1971)

Петренко Светлана Григорьевна (1971-1973)

Нечвидный Иван Денисович (1973-1975)

Каракуль Анатолий Иванович (1975-1979)

Журавский Виталий Антонович (1979-1980)

Хонда Михаил Федорович (1980-1989?)

Киселёвский сельский совет (с 1984 года)

Небож Александр Васильевич

Шмаровоз Федор Романович

Капран Станислав Иванович

Небож Александр Васильевич

Колесниченко Владимир Васильевич (2011)

Сербин Александр Иванович (2011-2015)

Николаева Елена Викторовна (25.10.15-07.09.18. достроково знято з посади.)

Волковская Татьяна Павловна ( з 07.09.18 - виконуюча обов'язки сільського голови)