WikiSort.ru - Не сортированное

Вадим Митрофанович Вадимов
Основные сведения
Страна	Украина
Дата рождения	12 марта 1952(1952-03-12) (66 лет)
Место рождения	Полтава, Украинская ССР, СССР

Вадим Митрофанович Вадимов (род. 12 марта 1952, Полтава) — архитектор, доктор архитектуры, профессор, Действительный член Украинской академии архитектуры, Заслуженный архитектор Украины, Лауреат Государственной премии Украины в области архитектуры, член Национального союза архитекторов Украины, член союза урбанистов Украины, член украинского товарищества оценщиков.

Биография

Родился 12 марта 1952 года в городе Полтава. Окончил Днепропетровский инженерно-строительный институт, архитектурный факультет, специальность «Архитектура» в 1974 году. Трудовую деятельность начал инженером в проектном отделе при управлении главного архитектора города Никополя (Днепропетровская область), проектирование жилищно-гражданских объектов, благоустройство и объекты ландшафтной архитектуры. С должности заместителя главного архитектора города Никополя, в порядке перевода, Госстроем УССР в 1981 году был назначен заместителем главного архитектора Полтава. Заочно, с 1979 года по 1984 год, учился в аспирантуре КиевНИИПградостроительства, научный руководитель проф. И. А. Фомин. Защита кандидатской диссертации в ЦИИПградостроительства (1986, Москва), присвоение звания доцента (1987). Заведующий кафедры архитектурного проектирования в Полтавском инженерно-строительном институте с 1985 года. В 1994 году основана Творческая архитектурная мастерская «Урбанистика» и полтавское отделение киевского института урбанистики, руководитель до 2004 года. Защита докторской диссертации в КНУСА (2003, Киев), действительный член Украинской Академии Архитектуры (2005), присвоение звания профессора (2006). В период с 2004 по 2005 г. работал начальником Главного управления по вопросам градостроительства и архитектуры, главным архитектором города Полтава. С 2005 заместитель директора по градостроительству ГПИ «Горстройпроект» (Полтава). С 2006 по 2016 год начальник управления по делам градостроительства и архитектуры, главный архитектор Полтавы. С 2016 руководитель отдела КО «Институт развития города» Полтавского городского совета, эксперт GIZ проекта «Интегрированное развитие городов Украины». Автор более 100 научных публикаций и более 50 градостроительных и архитектурных проектов.

Перечень основных публикаций

1. Особенности реализации генерального плана города Никополя. // Строительство и архитектура, — 1979. — № 12 С. 1 — 3.
2. Градостроительные аспекты формирования среды природно-технических систем (на примере прибрежных территорий каскадов)// Всесоюзная научно-техническая конференция «Вопросы планировки и застройки городов».-Пенза.-ДНТП.-1986.-С.23-24.
3. К проблеме преобразования среды исторических районов г. Полтавы. // Тез. докладов Первой Всесоюзной научной конференции по историческому краеведению (Полтава).-Киев.- 1987 С. 284—285.
4. Эколого-градостроительное моделирование на нелинейной основе. //Тез. докладов научно- метод. конференции.- Полтава: ПолтИСИ.- 1990.- С.84-85.
5. Совершенствование развития городов и городских агломераций на основе эколого-градостроительного каркаса. // В сб. научно-технических работ Госкомобразования. СССР.- Москва: МАРХИ.- 1990.- С.70-73.
6. Преобразование сельского расселения на основе экологического подхода (на примере УССР). Сер. экологические вопросы архитектуры и градостроительства. Обзорная информация ВНИИТАГ.-Москва.- 1990.- Выпуск № 4- 60 с. (соавтор Саркисов С. К.).
7. Функциональный структурализм — метод проектирования. Тез. докладов 45 научн. конф.-Полтава: Полт. ИСИ.- 1993.- С.118-119
8. Эколого-планировочная этика градостроительства XXI века. Минобраз Украины Тез. докл. международной научно-технической конференции.- СМВ’93 Днепропетровск.- 1993.- С.160-161.
9. Urban рroblems in the соstal regіоns -from «Есороlise» tо «TOWN Sаріеns» іn Ukrаіnе. АRСНІТЕСТUS № 8, Іnternational Jornal оf Тhеоrу, Desіgn, and Рrасtice іn Architekture(St. Paul, Minnesota, USA).-1995.- Р. 59-63.
10. Планувальна організація архітектурного середовища та ідеологічні установи. // Збірник тез до міжнаро-дної конференції «Архітектура як відображення ідеології».-Львів — Відень.- Львівська політехніка (Україна) та інститут історії архітектури і архітектурних обмірів віденського технічного університету (Австрія).- 1995.- С. 14.
11. Порядок из хаоса: новый диалог с урбанизированной средой (к вопросу о методологии). Традиції та новації у вищій архітектурно — художній освіті. Збірка наукових праць.- Харків: XXПІ.- 1998.- Випуск 6.- С. 16-20
12. Город и река (планировочные аспекты). Монография. Киев, Полтава: Археология, 2000. −214 с.
13. Річкові басейни України та їх територіально-структурні рівні. Вісник «Львівської політехники» № 410.- Львів: Львівська політехніка. — 2000. — С.235-241.
14. Применение пространственных информационных систем в территориальной планировке (на примере речных бассейнов Украины). // Сб. научных трудов. Проблемы теории и истории архитектуры Украины.- Одесса: ОГАСА, «Друк».- 2001.-Вып.2.- С. 100—103.
15. Детальні правила забудови центральних районів історичних міст як новий вид містобудівного регулятивну. Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті. — Харків: MCMXХХVІ — 2003. — Вип. 1-2. — С. 122—128.
16. Особливості параметризації містобудівних процесів у центральних районах міст. / Вісник національного університету «Львівської політехники»: Архітектура, № 505. — Львів.: Вид-во НУ «ЛП», 2005. — С. 310—314.
17. Тематическое пространство культуры как фактор развития архитектуры. //Зб. наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». Історичні аспекти розвитку архітектури — К.: Діпромісто. — 2006. — Вип. 8., С. 42 — 48.
18. Методологія досвіду розробки та реалізації правил забудови міських територій. Збірник наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». Нормативно-правові аспекти містобудування — К.: Діпромісто. — 2007. — Вип. 12., С. 172—183.
19. Культурологическая мимикрия как выход в условиях отсутствия собственной поэтики архитектурного стиля. // Зб. наукових праць Придніпровської державної академії будівництва та архітектури,№ 9. — 2011.- С. 3-5.
20. Городская среда в тематическом пространстве культуры. ж. АСС «Город как форма мысли».- К., № 3, 2012, С.32-33.
21. Синтагма планувальної та функціональної організації міських територій. Збірник наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». Проблеми реконструкції в теорії та практики містобудування.- К.: Діпромісто. — 2014. — Вип. 27., С. 5 — 12.
22. Розробка генеральних планів Полтави — традиції та новації. Збірник наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». Сучасні проблеми вітчизнянного містобудування.- К.: Діпромісто. — 2015. — Вип. 28., С. 16 — 21.

Перечень основных проектов

Эта статья или раздел содержит незавершённый перевод с иностранного языка. Вы можете помочь проекту, закончив перевод. Если вы знаете, на каком языке написан фрагмент, укажите его в этом шаблоне.

1. Проект детального плану територій центральної части м. Нікополь Дніпропетровської області. ДПІ «Укрміськбудпроект». Проектування — 1974—1975 р.р. (за участю).
2. Проект забудови 8- го житлового району м. Нікополь Дніпропетровської області. НКПВ «Нікопольцівільпроект». Проектування — 1977 р., реалізація — 1978—1979 р. р. (член авторського колективу).
3. Генеральний план м. Нікополь Дніпропетровської області. ДПІ «Укрміськбудпроект» Проектування 1979 — 80 р. р. (член авторського колективу).
4. Проект экспериментальной схемы Днепропетровской групповой систем населённых мест Варианты планировочного преобразования Никопольской городской агломерации в локально-групповую систему. КиевНИИПградостроительства. Проектирование — 1981 г. (член авторского коллектива)
5. Реконструкція пішохідної частини вул. Жовтневої в м. Полтава. Благоустрій, малі архітектурні форми. Проектування — 1985 р., реалізація — 1985 р. (співавтор).
6. Пам’ятник О. С. Пушкіну, реконструкція та благоустрій «Березового скверу» в м. Полтава. Проектування — −1986 р., реалізація — 1986 р. (співавтор).
7. Будинок молоді у Велико — Тирново, Болгарія, міжнародний конкурс (1 — 2 премії). Ескізний проект — 1987 р. (співавтор).
8. Концептуальний проект «Town sapiens», міжнародний конкурс, Ріо — де — Жанейро, Бразилія, Міжнародна академія архітектури, (грамота). Проектування — 1992 р. (автор).
9. Проект комплексу споруд банку-коледжу у Тольятті, Росія, міжнародний конкурс (2 премія). Проектування — 1993 р. (співавтор).
10. Проект культурного центру в м. Бахчисарай АР Крим, міжнародний конкурс (заохочувальна премія). Проектування — 1995 р. (співавтор).
11. Концептуальний проект еколого — містобудівного розвитку річкових басейнів України, міжнародний конкурс «ХАБІТАТ — II», МСА, Стамбул, Туреччина (грамота Міжнародної академії архітектури). Проектування — 1996 р. (автор).
12. Проект комплексної реконструкції історичного центру м. Полтава Проектування — 1997, реалізація — 1997—1999 р. р. (член авторського колективу).
13. Правила забудови та використання історичного центру м. Полтава (зонінг — план центральної частини). Проектування 2000—2001 р. р. (член авторського колективу).
14. Проект планування мікрорайонів 12,13,14 у м. Комсомольськ Полтавської області (ескізний проект) — 2006 р. (співавтор).
15. Концептуальный проект «Свободные пространства», международный конкурс, Институт передовой архитектуры Каталонии, Барселона (Испания). Проектування — 2009 г (співавтор).
16. Корегування генерального плану м. Полтава в частині розроблення містобудівного регламенту центральної частини міста та зміни меж міських територій. Проектування 2009—2010 р.р. (член авторського колективу).
17. Історико-архітектурний опорний план м. Полтава, зони охорони пам’яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення. 2013 р. (науковий керівник).

Ссылки

• Енциклопедія сучасної України (укр.)
• Методология и практика применения зонинга в г. Полтава (рус.)
• Склад Атестаційної архітектурно-будівельної комісії НСАУ (укр.)

В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете отредактировать эту статью, добавив ссылки на авторитетные источники. Эта отметка установлена 21 марта 2017 года.